1713 Банкільон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
1713 Банкільон
Відкриття
ВідкривачЛуї Буаєр
Місце відкриттяАлжирська обсерваторія
Дата відкриття27 вересня 1951
Позначення
Названа на честьОдет Бансілон
Тимчасові позначення1951 SC
1931 RW
1958 VR
Категорія малої планетиАстероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[1]
Епоха 4 листопада 2013 (2 456 600,5 JD)
Велика піввісь2,227698386516 а. о.
Перигелій1,815120375666 а. о.
Афелій2,640276397366 а. о.
Ексцентриситет0,185203712202
Орбітальний період1214,459432500 д
Середня орбітальна швидкість0,296428180609 °/д
Середня аномалія261,9137429944°
Нахил орбіти3,746260531071°
Довгота висхідного вузла61,17537999740°
Аргумент перицентру256,3287029657°
Фізичні характеристики
Стандартна зоряна величина13,2

1713 Банкільон (1713 Bancilhon) — астероїд головного поясу, відкритий 27 вересня 1951 року.

Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,619.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. База даних малих космічних тіл JPL: 1713 Банкільон (англ.) . Процитовано 2013.12.27. Останнє спостереження 2013.06.10.


Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]